"Нафтовик"Битків- "Сокіл" Фитьків юнаки 3:2(Бойкович В.19,42,59 - Яніцький Ю.7,69(п)) дорослі 0:3(Зомбік В.24,27(п),Балабан В.60)
Досвідчені вболівальники районного чемпіонату з футболу напередодні останнього туру прогнозували несподівані результати…однак, такого !!! будь-який порядний любитель футболу вірогідно не очікував. Актуальними були практично всі поєдинки туру, адже в кожному з них вирішувались якісь завдання (цим і цікавий поточний розіграш, що інтрига збереглась до останньої хвилини матчів останнього туру), щоправда, виявляється, методи вирішення завдань не завжди відповідають спортивній етиці, і загалом людським принципам порядності (особливо, коли йдеться про села-сусіди). Окремі команди можуть зазначити: «Як хочемо – так і граємо!», або більш дипломатично: «В даному матчі ми готували резерв на майбутній чемпіонат» і цей вислів приймається, але першим питанням, яке виникло у пересічного вболівальника районного чемпіонату було: «Як команди, що увесь чемпіонат грали нестабільно, в останньому турі виграють двома складами?» Не буду приховувати і назву два таких поєдинки – «Дружба»-ФК«Красна» і «Лістер»-«Нива». Чому ще й не «Колос»-«Олімпія»? – автор мав змогу спілкуватись з окремими гравцями і окремими вболівальниками з обох сторін, в один голос відповідь: «Парище взяло на куражі через події попереднього дня». Але два вищеназвані матчі – це справжнє диво, особливо у Л.Тарновиці, де гравці (юнаки) гостей не мали надії на позитивний результат (вони ж бо грали зі срібним призером поточного розіграшу серед юнацьких складів) доки не дізналися про програш юнаків «Сокола» у Пасічній (при цьому їх жваво цікавив результат, адже регулярно у Пасічну надходили телефонні дзвінки). Характерно, що поєдинок «Лістер»-«Нива» за дивних обставин розпочався набагато пізніше за поєдинок у Пасічній між «Нафтовиком» та «Соколом», а саме – коли у Пасічній пролунав свисток про завершення матчу юнаків у Л.Тарновиці щойно розпочався другий тайм (простіше кажучи, Гаврилівка спізнилася на 55 хвилин). Дам пораду представникам з Парище звернути на це увагу і якимось чином опротестувати результат цього матчу. Здивував, звичайно, й Волосів – бронзовий призер поточного чемпіонату – двома складами «попадати» Красній вдома…трохи дивно (не задля образи краснянським футболістам – у Вас хороша і добротна команда, сподіваємось, Ви увійдете через рік у Перший дивізіон). Парище знали, що їм треба було багато забивати, але «Олімпія» не дала, і представники з Парище ні разу не зателефонували, щоб дізнатися скільки забив Фитьків…Парище зробили, що могли. Знали, що мають забивати й фитьківчани, коли їхали на матч з «Нафтовиком» у Пасічну. Завдання, котре ставилось перед командою – НАБРАТИ 4 ОЧКА. Три залікові бали «Сокіл» не влаштовували через небезпеку стикової гри з місцевою командою. А тому, юнаки повинні були зіграти внічию, дорослі ж виграти! Проблемою для юнаків відразу ж стала відсутність Юрія Дмитрука, котрий повинен був зіграти заднього за дорослих (Богдан Магеровський був дискваліфікований через вилучення у Гаврилівці). Це була величезна втрата, але за молодіжку гостей вийшов Яніцький (лідер команди і капітан) на якого й була вся надія. Установка на гру гостей була доволі проста – гра у відборі і пас на Василя Дереша, але найголовніше – постійний пресинг. З перших же хвилин «соколята» пішли в наступ. Чіткий прийом у центрі, короткий пас і закидання вперед на Дереша і Олійника, щоправда захист господарів поля діяв чітко і злагоджено (особливо сподобався задній захисник, котрий не грав «на винос», а роздавав паси). Але початковий пресинг гостей приніс результат – господарі порушували правила біля власного карного майданчика. На 7 хвилині поєдинку чергове порушення біля правого кута штрафної «Нафтовика» призвело до карного удару. Штрафний удар взявся пробити Юрій Яніцький…і зробив це майстерно. М’яч пройшов в обхід стінки по дузі, і опинився в дальній «дев’ятці» - 0:1. Це вселяло надію. Щоправда, на 19 хвилині найактивніший гравець битьківчан – нападник Віталій Бойкович (герой звітного поєдинку), скориставшись з «обрізу» заднього гостей з другої спроби все ж пробив Василя Максімка точним ударом справа метрів з 5 – 1:1. До кінця першого тайму тривала боротьба на зустрічних курсах, а тому свисток на перерву був несподіваний. В перерві було чути, як наставник господарів налаштовував своїх вихованців на другу половину гри…це було повчально для будь-якого тренера. І, справді, початок другого тайму був за юнаками «Нафтовика», більше того, ця перевага втілилася у забитий гол на 42 хвилині. Той же Бойкович невідпорно пробив прямо по центру штрафного майданчика метрів з 17-18 під перекладину воріт гостей (у воротаря не було шансів) удар був надпотужний – 2:1. Після цього гості зібралися і забігали…але більшість гравців опинились в передній лінії – всі хотіли забити, адже побачили, що з Битьковом можна грати, не такі вже вони й грізні. Мали моменти і Дереш з Олійником і Яніцький з Сергієм Дмитруком, все марно, а Бойкович на 59 хвилині оформив «хет-трик». Піймавши відсутність лівого захисника, він поборовся і головою відправив м’яча в ближній кут воріт (воротар в карколомному сейві ледь не дотягнувся) – 3:1. Щоправда, кінець матчу був за гостями. Вони не «злізали» з воріт суперника і мали можливості, в одному з моментів – на 69 хвилині, отримали право на пенальті, котре чітко реалізував капітан команди Юрій Яніцький…і ще б з п’ять хвилин і дотиснули б…але свисток арбітра зафіксував перемогу господарів поля – 3:2. «Нафтовик»-юнаки стають чемпіонами. Відзначимо двох хлопців Юрій Яніцький у гостей і Віталій Бойкович у господарів (дуже перспективний хлопець з явними задатками лідера, щоправда грішить надмірними розмовами з арбітром).
Поєдинок основних складів був не менш видовищним. Слід зазначити, що гра була практично рівна. Особливо цікаво було спостерігати за двобоєм центрфорварда господарів Івана Максим’юка з воротарем гостей Іваном Крискою. Лишень в першому таймі Максим’юк мав близько семи гольових моментів, але впевнено грав воротар, а подекуди виручали Юрій Дмитрук і Андрій Гречанюк. Здорово зіграв й Іван Рудейчук на позиції лівого хава (автор нарахував шість його чудових пасів у штрафну гостей…потім збився рахувати). Але героєм матчу став Володимир Зомбік. Хлопець зіграв свій найкращий матч. На 24 хвилині матчу Володимир пробивав штрафний удар з 20 метрів. Пробив прямісінько в стінку, а саме в маленьку шпарину між гравцями суперника і м’яч влетів попри штангу у сітку воріт – 0:1. На 27 хвилині за гру рукою призначений пенальті реалізував також Зомбік, розвівши воротаря і м’яч по різних кутах 0:2. Надалі точилася переважно рівна гра за незначної переваги «Нафтовика», коли нереалізованими моментами відзначався Іван Максим’юк. В другому таймі господарі поля побігли відігруватися і гості тут же покарали суперника. На 60 хвилині Володимир Зомбік пройшов по лівому краю на половину поля суперника і віддав зрячий пас на Володимира Балабана, котрий вийшовши на побачення з воротарем обвідним ударом встановлює остаточний результат 0:3. Звичайно, наявний результат не влаштовував команду гостей, адже результати потрібних матчів ми вже знали…і знали, що володар Кубка Чемпіонів області «Лістер» зробив все, щоб гаврилівська «Нива» залишилася в Першому дивізіоні, кинувши сусідів з Фитькова на перехідну гру. Це таки по-дружньому, по-сусідськи…Принаймні, ми тепер знаємо ставлення до нас з боку тарновецьких сусідів.
Балабан Володимир ("Сокіл"Фитьків)
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Бойкович Віталій ("Нафтовик"Битків)
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Зомбік Володимир ("Сокіл"Фитьків)
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Яніцький Юрій ("Сокіл"Фитьків)
|