Футбол Надвірнянщини

Фитькiв продовжує вигравати у сусiдiв.

В попередньому поєдинку фитьківський «Сокіл» вдало виступив у гостях в північних сусідів з Цуцилова. 19 червня в домашньому матчі соколята приймали західних сусідів з Гвозда і завдання стояло незмінне – переконлива перемога.

Щоправда, господарі поля розуміли, що грати прийдеться з командою, котра минулого року покинула Першу лігу і отримала цінний досвід гри на високому рівні. Крім того, цей матч був довгоочікуваний для багатьох громадян Фитькова, котрі мають родини, друзів і просто добрих знайомих у Гвозді. Адже останніми роками шляхи двох команд постійно розходились:  коли Фитьків у Першій лізі – Гвізд у Другій…Гвізд переходить у Першу, а Фитьків випадає у Другу. Нарешті команди зустрілись і поєдинок обіцяв бути цікавим.

Інтригу закладали юнацькі склади.

Склад команди господарів поля: Василь Максімко, Юрій Балабан, Ростислав Сагайда (Сергій Середюк, 17), Іван Нарожняк, Іван Багрійчук, Андрій Дутчак (Іван Бакота, 62), Мар’ян Дмитрук, Ярослав Балабан (Андрій Багрійчук, 40), Степан Приймак, Василь Дереш, Степан Гавриленко.

Гості, як і очікувалось, спробували з перших хвилин матчу заволодіти ініціативою,  а саме  заволодіти центром поля. Однак тренерський склад юнаків-господарів, маючи інформацію про тактику гостей, побудував гру по схемі  1-4-5-1, розставивши трьох півзахисників у центр – Дутчак Андрій, Дмитрук Мар’ян і Гавриленко Степан, при цьому Степан, номінальний нападник, повинен був грати під єдиним нападником – Василем Дерешем, а  Мар’ян Дмитрук в моменти атаки повинен був з глибини поля створювати небезпеку і контролювати лінію штрафного майданчика. Дутчак Андрій цементував центр поля, зупиняючи м’яч на підборі. Важливо, що переднім захисником виставили досвідченого Івана Багрійчука, котрий в будь-який момент страхував центральних півзахисників (сам Іван – номінальний центральний півзахисник).                                             Щоправда, слабке місце соколят – стандарти, і саме при розіграші кутового ми і отримали перший гол. На 6 хвилині матчу після подачі кутового замкнув передачу лівий захисник гостей Микола Дереш – 0:1. Гол для гвіздських юнаків був надзвичайно потрібним, адже він надавав необхідного емоційного налаштування як гравцям, так і вболівальникам гостей.  

Оговтуватися господарям поля довго не прийшлось. Вже на 10 хвилині була проведена блискавична атака.                                               Розпочав її Степан Приймак точним пасом на Гавриленка в центр поля, Степан прийняв, розвернувся і низом віддав Дерешу Василю на хід. Василь Дереш здійснив забігання на 15-20 метрів і замкнув справа в дальній кут – 1:1. Відмітимо класну атаку в три дотики. З моменту гола господарі поля міцно зосередили ініціативу в своїх руках (чи то ногах) і штурмували ворота суперника і зліва (Балабан Ярослав), і справа (Приймак Степан), і по центру (Дмитрук Мар’ян).

Але ще одна проблема соколят – низька реалізація моментів далася взнаки.                                А гості відповідали небезпечними контратаками, особливо відзначу пристойний технічний рівень гри окремих гравців, зокрема гостям найкраще вдавались комбінації «стінка», коли подекуди 2 і3 захисників відрізались за мить і до справи брався воротар Василь Максімко.  

На 15 хвилині господарі все ж домоглися свого. М’яч, побувавши на обох флангах, опинився в центральній зоні, де Мар’ян Дмитрук з лінії штрафного майданчика в англійському стилі потужним ударом заколотив його в самісінький правий кут воріт – 2:1. Забивши два голи, господарі поля, здавалося б, набрали кураж і потрібно б розвивати успіх…але у юнаків з Гвозда були інші плани. Їм вистачило 5-6 хвилин, щоб вирівняти гру, а починаючи з 22-23 хвилини гості заволоділи ініціативою. Контроль м’яча в центрі, активність крайніх півзахисників – ось козирі, які виклали гості. Саме така активність гвіздської команди помножена на помилки господарів у захисті і втрата м’яча в центрі призвела до перелому в грі. На 27 хвилині матчу груба помилка воротаря Василя Максімка (не втримав мокрий м’яч) і неузгодженість захисної ланки соколят реалізувались у курйозний гол, забитий Василем Панчуком зліва метрів з 2-3 у ближній кут в падінні – 2:2. До кінця тайму збереглася напружена рівна гра і рівний рахунок.                                                                           Друга половина гри розпочалася з активних дій гостей. На 39 хвилині у власному карному майданчику зіграв рукою Степан Гавриленко – пенальті. Реалізував стандарт точним ударом у кут воріт досвідчений Андрій Жупник – 2:3. 

Доволі неприємно отримувати гол на початку другої половини матчу, а тому потрібно було вирівняти гру і перехопити ініціативу…простіше кажучи, потрібно було проявити характер. До честі соколят, довго чекати не прийшлось.                       Іван Багрійчук помінявся з Андрієм Дутчаком позиціями, на поле вийшов Андрій Багрійчук…повернули контроль м’яча в центрі, надійніше працює Юрій Балабан в захисті, а також активізувався Приймак справа і Мар’ян спереду біля Дереша Василя. На 49 хвилині господарі поля отримали право на 11-метровий удар за гру рукою. Штатний пенальтист команди Мар’ян  Дмитрук пробив точно в правий від воротаря кут і…воротар парирував удар, але Іван Багрійчук добавив вчасно зліва – 3:3. Саме з цієї хвилини розпочалася боротьба характерів, котра на радість місцевих вболівальників завершилась на користь господарів поля.

    Особливо хочеться відзначити Степана Приймака – нашого італійського легіонера. Талановитий юнак провів міжсезоння, тренуючись і проживаючи в італійському місті Ґрадо  (Довідка: Ґрадо – курортне містечко (Regina delle Spiaggi) в італійській провінції Горіція (район Фріулі-Венеція-Джулія) між Венецією і Трієстом в живописних лагунах річки Ізонцо), звідки місцеві талановиті гравці переходять переважно у відомі команди серії В «Венеція» або «Трієстіна». Степан мав змогу долучитися до італійської системи підготовки своїх однолітків і набратися досвіду.Відзначу також і Андрія Дутчака, котрий другу половину другого тайму реально «вирвав» своїми бійцівськими якостями і наявним технічним арсеналом (бувало, що перегравав 4-5 гравців суперника на двох метрах газону). На 51 хвилині відзначився вже згадуваний Степан Приймак, коли Василь Дереш завдавав потужного удару справа і воротар не втримав м’яча, а Степан добавив м’яким ударом в кут воріт – 4:3.                 Зарядившись так, як потрібно, соколята останніх 10-15 хвилин не впускали гостей на свою половину поля, але рахунок все ж був хиткий. На 61 хвилині останню крапку в матчі поставив Мар’ян Дмитрук, завершуючи атаку, котру розпочав Андрій Дутчак, і пробивши сильно зльоту лівою з лінії штрафного майданчика – 5:3.  Оце й був остаточний результат поєдинку…красивого і захопливого поєдинку, від якого вболівальники отримали яскраві враження і задоволення. 

   А особисто я висловлю власне задоволення гвіздською юнацькою командою – збалансований бійцівський колектив.

Поєдинок основних складів був, можливо, менш захопливий (перш за все через інертність гостей),  але результативний і насичений повним набором технічного арсеналу гравців. Господарі поля захопили ініціативу з перших же хвилин і утримували її впродовж всього матчу.

Склад команди господарів поля: Іван Криска, Богдан Магеровський, Андрій Пилип’юк, Мирослав Балабан, Андрій Ерстенюк, Ігор Балабан, Володимир Балабан, Сергій Дмитрук, Володимир Середюк (Роман Янцюк, 46), Юрій Дмитрук, Юрій Яніцький (Дмитро Дмитрук, 53)

Переважаючу ініціативу господарі реалізували доволі швидко – на 11 хвилині. Лівий захисник гостей Андрій Михайлович Семенишин (в минулому мій найкращий учень, коли автор працював у Гвіздській школі і Надвірнянському коледжі) зіграв рукою у карному майданчику і Балабан Ігор чітко реалізував пенальті – 1:0. Саме Ігор забив і другий гол на 19 хвилині, після чудового пасу Юрія Яніцького справа – 2:0. 

     Закріпивши перевагу в два м’ячі, господарі поля могли дозволити собі розігрувати різні комбінації в центрі поля і на підступах до воріт суперника. При цьому свій технічний арсенал мали змогу проявити в повній мірі і Дмитрук Юрій і (особливо) Ігор Балабан, активними діями відзначались Юрій Яніцький та Сергій Дмитрук. На задній лінії впевнено діяли всі захисники  – Магеровський Богдан, Ерстенюк Андрій, Пилип’юк Андрій (справжній боєць, якого пройти практично неможливо) і Середюк Володимир.       Саме Володимир і став співавтором третього гола. На 26 хвилині Володя подав під ворота, а Володимир Балабан точним ударом головою замкнув у сітку воріт гостей – 3:0. В поточному сезоні Володимир активно забиває, що не може не тішити вболівальників.

Наступного гола прийшлося чекати більше години. За цей час господарі поля посилили гру, випустивши на поле талановитого нападника, а нині – секретаря Фитьківської сільської ради Дмитра Дмитрука.

Всім присутнім на стадіоні було зрозуміло, що перевага господарів поля – неймовірна, соколи «висіли» на воротах, не дозволяючи супернику перейти центр поля…,а гол забити не могли. І все ж на 76 хвилині господарі здійснили блискавичну атаку, котру розпочав Роман Янцюк, продовжив Ігор Балабан, а завершив капітан команди Богдан Магеровський, пробивши невідпорно зльоту метрів з 17-18 по центру воріт – 4:0.