Ще не перемагали, але мають перемоги у турнірах, які організовують органи влади на честь видатних діячів та урочистих дат Укра­їнської держави, та у першій лізі районного чемпіонату. Найбільшим успіхом на сьогодні є звитяга в юнацькій лізі району, в якій вони перемагали двічі.

Якщо ж заглибитися в історію, то цю команду створили ще у 1967-му. Відігравши три сезони, вона зникла. У 1995-му її відновив Василь Сенатович – нинішній тренер. Допомагає в розвитку команди спортінст­руктор селища Василь Павлик та граючий тренер, виходець із відомої футбольної сім`ї на При­карпатті Андрій Максим`юк. Обидві команди тримаються на ентузіастах, любителях гри мільйонів, котрі у наш час безгрошів`я намагаються знайти кошти на існування колективів. Але вони гордяться своєю справою, тому що піклуються про під­ростаюче покоління.

Радість капітана «Нафтовика» Івана Пилип`юка  аж зашкалює.

Світлини сайту «Футбол Надвірнянщини»

Вперше в історії розіграшу Кубка району зустрілися команди з одного населеного пункту. Такі матчі відрізняються особливою принциповістю, непоступливістю. Команди подарували справжню битву на стадіоні «Нафтовик», бо позаду у них – непростий шлях: ФК «Битків» «обійшов» такі команди: «Карпати» (Цуцилів), «Прут» ( Делятин), який виставив на ці змагання резервістів, «Смерічка» (Лоєва, змогли відіграти три м`ячі переваги) та «Колос» (Парище, в серії пенальті).

Шлях «старшого бра­та» був легшим, на шляху до фіналу вони здолали такі бар`єри: «Лукавець» (Гвізд), «Страгора» (Стримба), футбольні колективи Красної і Тисменичан. Залишилося зробити лише один крок та здобути Кубок, який в будь-якому випадку залиши­ться у Биткові.

Ще однією особли­вістю цих колективів є те, що вони грають без підтримки односельчан. У селищі немає стадіону, який би відповідав стандартам районної федерації футболу. Битківський селищний голова Іван Годзюр розповів, що стадіон біля загальноосвітньої школи розширили на 15 мет­рів, на черзі – роботи із осушення майданчика. Із технікою під час виконання цих робіт допомагало Стрийське УБР. На осушення потрібно ще приблизно 2 тонни гравію. Сподіваються на допомогу і ПАТ «Укрнафта», до якого селищна рада направила листа, поки що офі­ційної відповіді не на­дійшло.

– Плануємо побудувати і міні-футбольний майданчик, – зазначає Іван Годзюр. – Селищна рада взяла участь у першому обласному конкурсі програм та проектів розвитку місцевого самоврядування. Ми перемогли з програмою «Розвиток спорту – запорука зростання здорової і сильної нації», отримали 50 тис. грн. на обгородження міні-футбольного майданчика; матеріал для основи (гравій, щебінь та мучка) оплатить громада селища, а роботи зі встановлення газону – депутат обласної ради, благодійник Юрій Дерев`янко. Маємо надію на те, що новий сезон розпочнемо на рідному полі, бо й оренда стадіону коштує недешево, за проведення гри чи тренування на «Нафтовику» треба заплатити 150 грн., а дотаційному бю­джету Биткова вистачає тільки на зарплату спорт­інструктору. Є деякі труднощі із довезенням гравців через те, що цех технологічного транспорту НГВУ «Надвір­на­нафтогаз» не має дозволу на перевезення пасажирів.

У День Конституції, 28 червня ц. р., на стадіоні «Нафтовик» у Над­вірній вирішилась доля володаря Кубка району. У Биткові мають надію на те, що вдасться об`єд­нати дві команди та виступати на обласних змаганнях. А підтвер­джен­ням цьому став футбо­льний спектакль із ра­дістю та спортивним зав­зяттям, який подарував глядачам бурю емо­цій.

Є Кубок!

Так, з невимовною радістю вигукнув після фінального свистка Битківський селищний голова Іван Годзюр, гравці, тренер, представник команди та всі небайдужі до долі «Нафтовика». Представник команди Василь Сенатович, не приховуючи емоцій, заявив: – Це для команди – третій фінал, нарешті, вдалося перемогти! Переповнюють почуття радості, гордості. І в цей день тріумфу хочеться подякувати гравцям команди, котрі постійно вірили в успіх, спортінструктору Василеві Павлику, селищному голові Іванові Годзюру та колишньому голові Андрієві Крицькому, а також уболівальникам за прекрасну підтримку. Дякую всім, хто небайдужий до долі «Нафтовика». Цим словам радості передувало двогодинне футбольне дійство, за якого ФК «Бит­ків» зумів відіграти два м’ячі переваги, але «провал» у центрі захисту поставив хрест на їхніх кубкових мріях.

Розпочався поєдинок із обережної розвідки, яку порушив гол майстра спорту з футболу Анд­рія Максим`юка. Після чого намагалися відіграти пропущений гол, небезпечно пробивав Іван Максим`юк, гравець «Биткова», котрий на мокрому полі декілька раз небезпечно прикладався до ігрового снаряду. Протягом всього першого тайму Ігор Сметанін «гнав» своїх підопічних вперед, до воріт суперника. Але під час цього ігрового відтинку голів не принесло.

Під час перерви пробивали пенальті глядачі, які перемогли в лотереї. Запасний арбітр матчу Микола Ясінський став у рамку воріт, а п’ять щасливчиків намагалися реалізувати одинадцятиметровий удар. Найкраще із цим упорався житель села Парище Василь Ковальчук. Усі учасники цього дійства отримали спортивне знаряддя від голови Надвірнянської районної федерації футболу Ігоря Писклинця.

А вже другий тайм подарував глядачам справжню драму, де були радість і горе в одній команді, спокій і впевненість в інших. Уже через п’ять хвилин після початку другої частини матчу міг морально поховати «Битків» Андрій Максим`юк. А вже через дві хвилини Василь Бенюк забиває другий гол. І в багатьох закралася думка, що така перевага не відіграється. Багато так подумали, але не Ігор Сметанін, котрий не припиняв гнати своїх підопіч­них вперед. Після цього почалася гра без оглядки на свої ворота. В цей відтинок демонстрували своє мистецтво як і Василь Бенюк, так і Віталій Берчул. Та не врятувало вмін­ня останнього від двох ударів Івана Максим`юка, котрий в першому випадку найшвидше зорієнтувався у штрафному майданчику «Нафтовика», а в другому влучно пробив го­ловою. Цими голами Іван відновив команду, як птицю Фенікс з попелу. Розпочалося все для двох команд із початку, і в цей період небезпеч­но атакувала команда Сметаніна. Що менше залишилося до фінального свистка, ця команда виглядала якось інертно, знесилено після того, як вони буквально провисіли на воротах суперника. Цим і скористався досвідченіший «Наф­товик». На 77-ій хвилині прекрасну можливість для того, щоб вирвати перемогу втрачає Віталій Бойкович, котрий, обігравши воротаря, про­бив у перекладину. А після цього нервового моменту прикра обрізка в центрі поля, і форвард Іван Щиглюк, спі­шить на побачення з голкіпером і впевнено його переграє. На фінальний штурм сил ФК «Битків» не вистачає. І кубок везе в селище команда «Наф­товик», гравці котрої своєю працею це заслужили.

Головний арбітр матчу Богдан Дяченко дає фінальний свисток, і на полі розпочинається святкування. Грав­ці не приховують своїх емо­цій, і на обличчях помітні сльози радості та гіркоти від поразки.

Молода команда ФК «Бит­ків», якій недавно виповнилося два роки, програла досвідченішим суперникам, та неодмінно титули вона здобуде. А команді «Нафтовик» вдалося зламати прокляття фіналів кубка, і за третім разом його здобути. Цей фінал став па­м’ятним через те, що в ньому вперше за історію футболу області зустрілися команди з одного гірського селища. Зичимо двом командам успіху в чемпіонаті, радувати глядачів яскравими голами та матчами.

Василь ІВАСЮК,

студент факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка.

volya.if.ua