"Рокита"Б.Ослави-"Сокіл
Фитьків" юнаки-1:0(Шовгенюк І.41) дорослі-10:4(Струк П.6,20.28,Струк Я.8,51,85,Панівник Ю.37,53,76,Гуменюк Д.78(п) - Дмитрук Ю.26, Попович Ю.30,Магеровський Б.40,66) Найбільше не люблю писати звіти з тяжким серцем. Після поразок улюбленої команди інколи руки опускаються…але пишуться звіти не лише з метою висвітлення подій окремо взятого матчу. Була колись думка припиняти написання футбольних ессе, але ці звіти, як виявилось, читають фитьківчани, що знаходяться далеко від домівки. Їм приємно читати про людей яких вони давно не бачили, своїх рідних і близьких, їх цікавить, що відбувається в селі, чим живе село. Маю для всіх, хто цікавиться фитьківським футболом багато інформації для роздумів. Тягарем на серці є ще й руйнування всіх найчистіших футбольних мрій, котрими живу останні роки…звітний поєдинок відкрив багато на що очі. Що можна сказати про Білі Ослави? Село специфічне і в футбол там грати тяжко. Але, я повинен відразу зауважити тим, хто піднімає питання про пошук шляхів дискваліфікації ославської команди з розіграшу. Цього не варто робити! З першого погляду кидається в очі, що місцевим любителям футболу команда потрібна. Та як мінімум, команда потрібна тим юнакам, що збираються на футбол. Зніміть Білі Ослави…чим будуть займатися діти, який інтерес у них буде? Не подобається далеко їздити на матчі, а ніхто й не винен в географічному розташуванні села…а грати вони хочуть…і мають право. Щоправда, рівень культури поведінки місцевих любителів футболу залишає бажати кращого. Маю на увазі те, що висловлюється ними вголос на території церкви. Зрештою, це їх власна справа і ославська специфіка виховання (місцевий менталітет). Місцеві вболівальники чомусь вважають, що мають повне право висловлюватися з використанням нецензурної лайки, незважаючи на те, з ким говорять і що хочуть повідомити. До них можна примінити відому фразу російського академіка Д.Лихачова «Мы матом не ругаемся, мы матом разговариваем»…і це під церковними куполами…Бог їм суддя. Після цього не дивуюсь, що й арбітри бояться їхати в Ослави (не побоявся б хіба що Прокопечко, всі решта виглядають в Білих Ославах як перелякані зайці), а цей момент як раз Федерація і мала б припантрувати. Проконтролювати приїзд арбітра та й інспектора відрядити…так би декілька разів…глядиш і рівень культури підніметься, і проблеми по ославському питанні зникнуть, і місцеву самобутню команду збережемо. Тільки мені здається, що хтось у Федерації зацікавлений, щоб в Ославах щось трапилось…нема команди – нема проблем. Зрештою, сама організація цьогорічного чемпіонату не витримує критики…але це вже тема окремої розмови. Про юнацький матч. Перед поєдинком юнацьких команд виявилось, що нейтрального арбітра не буде. Взагалі цікаво, хто розподіляє суддів на матчі. Який «мудрець» призначив у Білі Ослави суддю з Парище. Висловлю власну думку, що зроблено це було навмисне. Розуміючи, що суддя не приїде, судитиме місцевий (два місцевих – головний і боковий), далі діло техніки. Так сталося і в звітному юнацькому поєдинку. Суддя Микола Боднарук вибрав неоригінальну тактику. Якщо «положення поза грою» фіксував місцевий боковий – свистів, якщо боковий суперника – уваги не звертав + аути і штрафні, а так, відсудив краще ніж дорослих. Я тільки дивуюсь, хто підписав йому посвідчення арбітра – чоловік геть не знає правил гри. Найнеприємніше те, що коли йому робиш зауваження – він ще й насміхається. Я не раз бачив як судили люди в своїх селах, але щоб відверто насміхатися – це вже занадто! Крім суддівства все ж запам’ятався й сам поєдинок. Склад команди: Василь Максімко, Степан Попович, Ростислав Сагайда, Денис Середюк, Михайло Балабан, Іван Багрійчук, Мар’ян Дмитрук, Андрій Дутчак, Іван Олійник, Віталій Андрейчук, Василь Дереш. Відразу зазначу, що місцева юнацька команда особисто мені дуже симпатична, і мої хлопці ославських юнаків знають, адже не раз зустрічались з ними в одній групі в міні-футбольних турнірах. Особливо теплі відносини склались з братами Шовгенюками – Іваном і Андрієм. Івана, взагалі вважаю одним з найталановитіших гравців району. Був би нейтральний суддя – була б цікавіша гра і, можливо, інший результат. Господарі виглядали швидкими, мобільними, заряженими на перемогу. Технічна підготовка непогана, тактично були слабші, але фактор власного поля надавав хлопцям з Ослав впевненості. Гості, знекровлені кадровими втратами, зіграли в прагматичний футбол – на протязі 90 хвилин на полі точилася рівна гра. Щоправда «соколята» припустились за матч лише однієї помилки – не врахували фактору наявності на полі лідера команди Івана Шовгенюка. Господарі увесь поєдинок грали на нього, Іван був натхненником атак…він же й гол забив на 41 хвилині, а зіграти індивідуально проти Івана не було кому (наголошую – рівень підготовки хлопця доволі високий). Гол був результатом індивідуальної майстерності його автора. Отримавши пас з центра поля біля лінії штрафної, Іван скористався помилкою центральних захисників, пройшов у карний майданчик і пробив сильно з розвороту лівою ногою в дальній кут воріт – 1:0. Моментів відігратися у гостей було небагато, хоча мали можливості і Дереш з Андрейчуком, і Олійник, і Мар’ян Дмитрук…фінальний свисток зафіксував 1:0.
Шовгенюк Іван ("Рокита"Білі Ослави) Якщо за суддівство в юнацькому поєдинку арбітр отримав «одиницю», то рівень суддівства дорослих складів був просто «феноменальний». Автор звіту переважно намагається стримано характеризувати події і особистостей на шпальтах сайту…але в даному випадку рівень суддівства був справді прецедентним. Ситуація з фіксацією «положень» залишалась без змін (в порівнянні з юнацьким матчем) – через невпевненість в цьому компоненті суддя відмінив три голи і зарахував один, забитий з явного положення поза грою. Були й цікаві нововведення. Наприклад, коли господарі робили заміну, арбітр категорично заборонив капітану гостей порівняти фото на картці з обличчям гравця (він би й дозволив, але активна група вболівальників йому це заборонила). Інше нововведення – заміна без картки гравця. Гравець господарів, виходячи на заміну, не пред’явив картку…на зауваження з боку фитьківського інструктора місцевий інструктор показав ксерокопію катрочки…і наказав арбітру продовжувати гру. Або ще – повага до бокового арбітра. Коли боковий суддя (представник місцевої сторони) кидав прапорець (три рази) суддя в полі, або чекав доки той не заспокоїться, або продовжував гру (він же ж бо – головний арбітр матчу, хіба не зафіксує «положення» сам), щоправда, боковий поматюкавшись хвилин з п’ять, повертався до виконання обов’язків. Цікавими і змістовними були й перемовини головного арбітра з вболівальниками… Склад команди: Роман Янцюк, Богдан Магеровський, Мирослав Балабан, Андрій Ерстенюк, Юрій Попович, Василь Катрич, Юрій Яніцький, Дмитро Дмитрук, Юрій Дмитрук. Сказати щось погане про команду господарів не можу. Хлопці непогано відпрацювали матч, забивали…взагалі, могли б побігати у власне задоволення…адже грали проти дев’яти гравців суперника. Тобто, говорити хто контролював хід подій не варто. Подам хронологію голів: • 6 хвилина – Петро Струк забиває головою після подачі кутового; • 8 хвилина – Ярослав Струк забиває лівою в ближній кут воріт, замкнувши діагональ з правого флангу; • 20 хвилина – Петро Струк виходить сам-на-сам з явного офсайду (боковий сигналізував, але суддя в полі цього не бачив – класика) і забиває низом в ближній кут воріт; • 26 хвилина – Юрій Дмитрук забиває аналогічно - виходить сам-на-сам з явного офсайду; • 28 хвилина – Петро Струк логічно завершив сольний прохід по лівому флангу, пробивши в дальній кут; • 30 хвилина – Юрій Попович побив правою з 20 метрів в дальній кут з розвороту; • 37 хвилина – Юрій Панівник головою в дальній кут замкнув подачу з кутового; • 40 хвилина – Богдан Магеровський добив після того як Юра Попович не реалізував вихід 1 на 1 з воротарем; • 51 хвилина – Ярослав Струк реалізував вихід сам-на-сам, пробивши лівою по центру воріт; • 53 хвилина – Юрій Панівник забив головою в дальню «дев’ятку» з кутового; • 66 хвилина – Богдан Магеровський добавив з 11-12 метрів в штрафній по центру воріт; • 76 хвилина – Юрій Панівник забив ногою з 10 метрів після подачі кутового; • 78 хвилина – Денис Гуменюк реалізував пенальті; • 85 хвилина – Ярослав Струк пробив сильно під перекладину з 12-13 метрів. Звинувачувати фитьківську команду якось і язик не повертається – 9 проти 11, на чужому полі, ще й голи забиваємо. Тобто, великої пошани заслуговують ті дев’ятеро, котрі приїхали на гру. Але, водночас, цей факт свідчить лише про одне – у Фитькові нікому не потрібна команда Першої ліги. З впевненістю можна говорити про те, що в цьому сезоні Фитьків у Першу лігу не виходить. Доки сільська влада не обернеться до сільського спорту обличчям (а не тим, чим обернена наразі), доти результату не буде. Однак, сезон триває, і грати будемо на повну силу (будуть грати ті, хто має бажання грати). P.S. Принагідно, хочеться привітати з днем народження гравця основного складу Мирослава Балабана. Хлопець залишив дома гостей, рідних і близьких і подарував собі гру. Вибачай, друже, за результат! Однак, можемо привітати Мирослава з тим, що він – справжній патріот свого села…і просто – порядний чоловік!!!
Мирослав Балабан ("Сокіл"Фитьків) -------------------------------------------- Струк Петро ("Рокита"Б.Ослави) --------------------------------------------- Струк Ярослав ("Рокита"Б.Ослави)
---------------------------------------------- Дмитрук Юрій ("Сокіл"Фитьків) --------------------------------------------- Попович Юрій ("Сокіл"Фитьків) -------------------------------------------- Панівник Юрій ("Рокита"Б.Ослави) --------------------------------------------- Магеровський Богдан ("Сокіл"Фитьків) --------------------------------------------- Гуменюк Денис ("Рокита"Б.Ослави)
|