Таким він насамперед запам’ятався уболівальникам та партнерам. В житті залишався порядним, скромним. Був добрим товаришем та сім’янином. Незважаючи ні на що не втрачав оптимізму та життєрадісного настрою. Дмитрович просто-таки заряджав оточуючих своїм молодечим запалом, жартами та почуттям гумору.
Він завжди залишатиметься з нами. Його гра, нев’януча майстерність, мистецтво дарувати друге життя, здавалося вже зношеним на ніщо бутсам та м’ячам (і в цьому він виявився неперевершеним «профі») та турнір ветеранських колективів на вшанування його пам’яті, що проводиться на малій батьківщині Чіха в селі Парище Надвірнянського району, яке сам Василь Дмитрович жартома, але лагідно величав Парижем.
-->