Момент істини у Назавизові .
Арбітр матчу : Дмитро Прокопечко ( Насос )
Хоча матч відбувався у велике свято святих Петра і Павла , але Назавизів виявився зовсім не святковим і не гостинним . Можливо , на це мала вплив погода : свинцеві хмари , холодний осінній дощ з вітром , а також « незатиш-ність » та вічно поганий стан назавизівського стадіону і поведінка їхніх вбо-лівальників . Хтось дуже влучно сказав про назавизівських вболівальників : « є в районі дурні села , але Назавизів тут перший , бо якщо в тих селах на п’ятьох припадає один ідіот , то тут ідіот по через одного , тобто кожен дру-гий » .
Матч юнацьких складів відбувався в порівняно спокійній обстановці . Юнаки « Сокола » приємно здивували ( бо після дев’яти турів , показуючи не зіркову , але добротну гру , вони розташовувалися на передостанньому щаблі в турнірній таблиці ) – здобули переконливу перемогу у зовсім непоганої юнацької команди Назавизова . Рахунок був відкритий соколятами при до-сить курйозних обставинах : В. Дереш , обігравши воротаря господарів пробив у порожні ворота … М’яч спокійно закочувався собі у ворота , але на лінії воріт … несподівано з’явився пес і зупинив м’яч на самісінькій лінії ! Арбітр само собою цей гол зарахував і це почало « заводити » назавизівських вболівальників , особливо одного з їхніх спонсорів І . Голинського . Після цього юні футболісти « Підгір’я » рахунок зрівняли , але це все ж був не їх день . Футболісти « Сокола » відзначилися ще чотири рази , причому їхній перспективний нападник Василь Дереш зробив у цьому матчі хет – трик .
Матч основних складів розпочався з того , що команда господарів вийшла на поле у складі тільки восьми футболістів , але на протязі 7-10 хвилин вони вже грали в плвному складі . Можливо назавизівські футболісти цим вчин-ком несерйозно віднеслися до команди гостей , за що були покарані швидким голом : швидкий нападник « Сокола » вийшовши віч на віч з воротарем заби-ває в нижній правий кут . Після цього гра вирівнялася і продовжувалася на зустрічних курсах . В другому таймі назавизівсьлкі футболісти стали агресив-нішими і їхня гра стала переходити в грубість , дуже часто доводилось вибі-гати на поле лікарю . Гра спокійно добігала свого кінця : Назавизів атакував , а Фитьків майстерно захищався ( причому Фитьків грав у « аварійному скла-ді » ) та вміло контратакував і « чудеса у рамці » творив кіпер « Сокола » Іван Криска … І десь за 15 хвилин до кінця поєдинку у « всій своїй красі » ( підтвердили свій багаторічний почерк , якщо хочете « назавизівський менталітет » ) вболівальники « Підгір’я » . Хтось із них вдарив бокового арбітра ( від Фитькова ) , виразивши незгоду з його діями . Арбітр матчу зреагував дуже вчасно і принципово – негайно зупинив матч .
З приводу поведінки вболівальників Назавизова федерації футболу треба вже приймати серйозніші рішення , ніж штраф та дискваліфікація стадіону на одну гру . Такі неподобства у них відбуваються не вперше , можна сказати систематично . За таке , наприклад , стадіон можна дискваліфікувати до кінця сезону .
Багато зацікавлених людей у період , коли Назавизів був лідером чемпіо-нату , робили припущення , що це лідерство є явищем тимчасовим . І от – момент істини для Назавизова почав наступати в останніх турах чемпіонату .
Перемог потрібно досягати у чесній боротьбі , а не бійкою , скверно-слів’ям та загальною агресією !
-->