- Отож, Миколо, розкажи читачам як ти потрапив у команду.-
Скажу чесно, до команди, а тим паче на ворота я потрапив випадково. Три
роки назад я з цікавості після уроків у школі пішов подивитись на
заняття «Прута». А там якраз виникла ситуація з воротарем, котрого треба
було неодмінно замінити. Сидячи на лавці я й не думав, що опинюся у
команді. Просто згадав що маю певні навики і можу на один день постояти
«на брамці». Та, як виявилось, це вийшло на довше.
- Тож твоя кар’єра на почалася у «Пруті». Чи мав нагоду ти пограти з інші команди?-
Так, Минулого року я частину сезону грав за основну команду
надвірнянського «Бескида», трохи раніше - за сільську команду
Тарновиця. Ми тоді ще Кубок Чемпіонів виграли. Зіграв один матч і за
«Ніку-Динамо». Проте знову виступаю за «Прут».
- Судячи по Кубку Підгір’я та Кубку федерації ти непоганий пенальтист. Мрієш стати другим Шовковським.-
Звичайно. Захоплююсь грою СаШо та й усім «Динамо». Дуже б хотілося
зіграти за цей клуб. А щодо пенальті - просто намагаюсь вгадувати.
Наразі везе.
- За словами керівника делятинців, скоро з тобою
почне займатися фахівець. Як ти ставишся до такої ініціативи Михайла
Васильовича?- З цікавістю та ентузіазмом, адже вважаю, що під
вправним керівництвом зможу досягти більшого. Адже до сьогодні я ніде
воротарській майстерності не навчався. Ловив, як умів.
- Розкажи про найкращий матч у кар’єрі.-
То напевно було вже два матчі. Один - матч за третє місце на Кубку
Федерації. Інший - матч минулого року на кубку у П’ядиках. Ми
поступалися 0:2, потім зуміли відігратись і в серії одинадцятиметрових з
зловив два удари. Тож ми перемогли 4:2.
- Чи забивав ти у своїй кар’єрі голи?-
Було одного разу. Ще коли я виступав за Тарновицю. Ми грали проти
команди з с.Парище. Перемогли 7:0 а я реалізував одинадцятиметровий.
- Чи є у тебе якісь особливі ритуали перед або під час матчів. Чи віриш ти в так звані забобони?- Ні, жодних ритуалів я не дотримуюсь і у забобони перед матчем не вірю. Покладаюся тільки на спритність та удачу.
- Найкур’йозніший момент у воротах.-
Напевно це була гра проти Болехова. Після дального удару у дощову
погоду м’яч летів над головою, я підняв руки, щоб зловити, а він -
прослизнув поміж долоні. Проте у ворота так і не залетів. Я впіймав з
другої спроби. Хоча налякався добряче.
- Делятинський «Прут» розпочав виступи у першій лізі чемпіонату області. Які плани у команди?- Хочемо зайняти місце в десятці кращих.
- Ти зараз навчаєшся у престижному ВУЗі, ким плануєш бути в майбутньому.-
Напевно зпочатку буду викладачем фізичної культури та спорту, пізніше
хотілося б стати тренером. Хоча, спочатку треба стати добрим
футболістом. Воротарем.
-Успіхів тобі. Дякуємо з розмову. Куди надіслати газету з матеріалом?- Не треба надсилати, я передплачую (сміється.).
Розмовляв Володимир Капусняк
-->