Минулої неділі на свято пророка Іллі на середньомайданському стадіоні відбувся довгоочікуваний матч між ветеранськими футбольними дружинами «Факел» (Середній Майдан) і Прикарпаття (на світлині). Задумувалося це святкове спортивне дійство, як данина шани, вдячності, поваги і визнання організаторських і футбольних здібностей Ярослава Ковальчука з нагоди його 60-річного життєвого ювілею.
Свій футбольний життєпис Ярослав Ковальчук розпочав із солідної студентської сторінки, коли став лідером команди Кам`янець-Подільського сільськогосподарського інституту, яка успішно виступала у різних універсіадах всесоюзного та республіканського рівнів наприкінці 1970-х. Тут, зокрема, його участь у чемпіонатах Української і Молдавської РСР, у 1982 році у команді «СКА» (Київ) під керівництвом славнозвісного Володимира Мунтяна у першій лізі чемпіонату СРСР, а через рік – у «Поділлі» (Хмельницький) під орудою не менш славного Андрія Біби у другій лізі згаданого чемпіонату. Виступав також за надвірнянську «Бистрицю», здобувши разом із командою у 1986-му Кубок Івано-Франківщини, а через рік – Кубок на приз «Робітничої газети» та газети «Работническо дело» (Болгарія). В обидвох фіналах відзначився переможними голами. У 1988-ому разом із «Бистрицею» удостоївся чемпіона нашої області. Протягом 3-х років згодом він уже у складі коломийського «Покуття» допоміг цій команді у 1991 році стати чемпіоном області. В його активі також виступи за команди «Сільмаш» (Коломия), «Нива» (Заболотів) та «Бескид» (Надвірна). Протягом 10-ти років незмінно організовував середньомайданський «Факел» для участі у чемпіонатах району та різних кубкових змаганнях і разом з командою здобував різноманітні районні футбольні трофеї.
…І злинув над футбольним полем (його обрамляють солідні хвойні і листяні дерева, а неподалік і мальовничий лісовий масив) невмирущий і дорогий кожному співвітчизникові державний славень «Ще не вмерла України…» під баянний акомпанемент ветерана-побратима Василя Андрейчука. Щирі слова віншувань, міцні потиски рук, щемливі пам`ятні короткі спогади футбольної молодості і юності, подарунки і подяки від голови районної федерації футболу Тараса Пушкара, ветерана-футболіста Богдана Цуцилівського з Камінного (на світлині внизу), колишнього капітана коломийського «Покуття» Ігоря Дяківа, легенди надвірнянського футболу Сергія Домщикова, середньомайданського ветерана від рідного «Факела» Богдана Кінаша (він разом із Ярославом Ковальчуком був депутатом Надвірнянської районної ради 4-го демскликання) й автора цих нотаток.
Ювілярові довелося у подарованій іменній майці із написами «Ковальчук» і «60» розпочати суддівство цього пам`ятного і дорогого матчу. Два 30-хвилинні тайми принесли перемогу ветеранам Прикарпаття – 4:3. Попри переможні амбіції відчувалося, окрім спортивного азарту, і прагнення згадати й продемонструвати на майданському полі (а воно ой як потребує ще догляду і доведення до сучасних високих футбольних стандартів!) свою футбольну майстерність, хист і волю до перемоги, ще й почуття многолітньої футбольної дружби, товариськості, спільного захоплення і вболівання за цю, направду, «королівську гру мільйонів», які не покидають серце і душу, навіть, і в старші літа…
Ювіляр щиро вдячний своїм землякам-«факелівцям» і побратимам із Прикарпаття, які змагалися такими складами. «Факел» (Середній Майдан): Ігор Гресько, Василь Гойванюк, брати ювіляра Валерій та Михайло і син Петро Ковальчуки, Ігор Гриджук, Василь Семанюк, Василь Андрейчук, Богдан Кінаш, Василь Кінаш, Павло Блонський, Василь Костюк, Олег Кисляк, брати Володимир та Сергій Михальчуки (син Володимира Павло є капітаном юніорів івано-франківського «Прикарпаття», а під час матчу відмінно справився з обов`язками асистента судді), Юрій Бевзюк. А також добрим словом ювіляр згадує старших футбольних побратимів Івана Дмитрука, Івана Семанюка, Михайла і Петра Турчанських, Петра Гойванюка, Івана Ковальчука, кума Ярослава Кінаша та ще добрий десяток ветеранів-односельчан.
За команду ветеранів Прикарпаття виступали Мирослав Гільтайчук, Ігор Дяків, Віктор Скоков, Василь Луцик, Валерій Гуцул, Василь Горук, Михайло Сопович, Павло Палій, Юрій Якубів, Михайло Войсович, Роман Максим`юк, Віктор Поптанич, Сергій Домщиков, а також Тарас Олендій і Ярослав Несторак, котрий подарував оригінальне віршоване віншування ювіляру. Більшість команди ветеранів Прикарпаття складали колишні гравці коломийського «Покуття», які ставали чемпіонами і володарями Кубка нашої області, а також виступали за відомі клуби «Буковина» (Чернівці), «Закарпаття» (Ужгород), «Нива» (Тернопіль) та івано-франківське «Прикарпаття». А ветерани з Надвірнянщини у свій час отримали заслужені нагороди і визнання, про які ми згадали у футбольному життєписі Ярослава Ковальчука, який висловлює окрему вдячність саджавчанину Василеві Півтораку (також небайдужому до футбольної справи особисто) за розуміння і підтримку в організації подячної гостини, під час якої ювіляра очікував оригінальний відеоспогад-вітання.
…У своєму вітальному слові я висловився з надією і щирим сподіванням, що у моєму родинному Середньому Майдані такий матч вшанування достойника копаного м`яча змусить затьохкати серденько і залоскотати душу у багатьох односельчан і владних структур відчуттям, що село має дістати потужний імпульс для оживлення, відродження і патріотичного пориву продовжити славні футбольні традиції Середнього Майдану, що з ними не забаряться й інші так потрібні землякам господарські і соціальні оновлення.
Іван ГРИДЖУК «Народна Воля»
|
-->