«Лістер» Лісна Тарновиця

створена в 1973 році

Найвище досягнення: володар кубка району в 2005 році

Матеріал про команду взято з програмки, яка була підготовлена нашим сайтом в 2010 році з доповненнями:

Історія футболу в Лісній Тарновиці почала писатись наприкінці 60-х років ХХ століття. В цей час команди в селі ще не було, але ті хто вмів грати футбол, захищали честь колгоспу ім.Леніна, правління якого находилось в с. Перерісль. Так тривало до 1973 року. В цьому році правління колгоспу організувало турнір між селами Перерісль, Лісна Тарновиця і Фитьків, основними призами якого була футбольна форма і футбольний м’яч. В Тарновиці теж зібрали команду на цей турнір, яка була названа «Дружба». І Лісна Тарновиця виграла цю першість, що було відвертою несподіванкою для всіх, і навіть для дирекції колгоспу.В 1974 році «Дружба» почала грати на першість району. Так було до 1980 року, в якому команда припинила свої виступи, через брак підтримки з боку колгоспу (було вирішено, що декілька команд колгосп утримувати не може, і було вибрано тільки одну, команду с. Перерісль). Футбольне затишшя тривало у Лісній Тарновиці майже ІІ десятиліття, рівно до того часу, поки у 1997 році з ініціативи таких людей як Михайло Гальчак (здійснював фінансову підтримку), Клюфінський Богдан (було обрано інструктором по спорту), Волишинюк Мирон, та решти жителів села, команду вдалось відродити. Тодішній директор школи Омелян Б.І. (сьогодні вже покійний), - людина, яка дуже любила футбол і робила все для розвитку спорту в селі, дозволив реконструювати шкільне футбольне поле, розміри якого не дозволяли виступати в чемпіонаті району. Робота на стадіоні практично «кипіла». Майже всі футболісти та фанати працювали там. Наприклад, захисник новоствореної команди – Ігор Дрогомирецький – спеціаліст зі зварювальних робіт, зварював футбольні ворота з труб, які придбали місцеві підприємці – Михайло Гальчак та Василь Качанюк,10-річним розбирав бігову доріжку теперішній спортінструктор села Ігор Гальчак. Варто відзначити також Василя Насадюка, який завіз на стадіон близько 50 машин (КРАЗ) глини для продовження стадіону.Тодішній президент надвірнянського «Бескиду» Мирослав Лютак презентував футбольну форму. Команду було названо «ЛІСТЕР» (так називався основний спонсор команди – цегельний завод, власниками якого були Гальчак Михайло Михайлович  і Павлюк Михайло Васильович . Перший свій сезон в сучасному футболі доросла команда «ЛІСТЕРа» закінчила на останньому місці в ІІ лізі в групі «А», а юнаки – на першому!!!  За цих 13 років також змінювалась назва команди. Два сезони команда с. Лісна Тарновиця називалась «Гранд», але потом знову відновили постійну назву – «ЛІСТЕР». В 2003 році «Гранд» став чемпіоном району з футболу.В 2005 році «Лістеру» підкорилась і кубкова вершина та був завойований суперкубок району.В 2008 році Лісна Тарновиця знову приміряла на себе чемпіонське звання району.В 2009 році взяли участь у лізі чемпіонів міст та районів області і вперше команда з нашого району,а саме «Лістер»,перемогла.В 2007  та 2010 роках двічі поступилась у фіналі кубка команді с.Тисменичани. Тож цьогорічний похід за кубком для команди буде вже вчетверте.

З історії..

Як вигравала команда с.Лісна Тарновиця в 2005 році писала «Народна воля»:

Кубок району з футболу-у Лісній Тарновиці 

На міському стадіоні "Нафтовик" фінішував кубок району з футболу серед сільських та селищних колективів фізкультури під егідою райради ФСТ"Колос".

На першому етапі в боротьбу за нього включилося 23 команди.Фінал звів у двобої сільських футболістів Лісної Тарновиці та Парищ.Спортсмени обидвох команд за активної підтримки болільників, які достатньо заповнили місця на головній спортивній арені районного центру, продемонстрували видовищний футбол.
Основний час переможців не виявив.А в додатковий з рахунком 5:3-пеермогли влучніші майстри шкіряного м"яча з Лісної Тарновиці (інструктор по спорту Михайло Борковський). Голова райради ФСТ"Колос" Василь Масевич вручив ліснотарновицькій команді кубок, нагородив грамотами всіх футболістів.
Командам дістались ще й футбольні м"ячі.
Відомий гуморист Прикарпаття ,житель с.Камінна Володимир Пушкар спонсорував для вручення кожному футболісту обидвох команд збірку своїх
гуморесок "Міць яєць і сила духу",що люб"язно виконав керівник районних "колосівців".Василь Масевич у розмові з кореспондентом заодно зауважив,що ігрову дисципліну на полі вміло забезпечував своїми професійними діями суддя Степан Додин з Івано-Франківська,який вилучив за нецензурну лайку з поля одного футболіста команди з Парищ.
Керівництво райради ФСТ"Колос" і учасники фінального поєдинку вдячні голові РДА Василеві Андрейчуку за виявлену турботу про проведення цього заходу на належному рівні,а також Ліснотарновицькому сільському голові Юрію Непеляку,який посприяв у придбанні футбольної форми для спортсменів цього села,а також протягом сезону дбав про транспортне забезпечення футболістів для виїзду на матчі в інші села.Заступник голови райради,депутат райради у Парищенському в/о Ігор Білоган потурбувався,щоб футболісти Парища мали змогу успішно виступити на заключному етапі спортивного поєдинку.

Микола Питлюк

«Нафтовик»Битків

створена в 1967 році

Найвище досягнення: володар кубка району в 2011 році

Як вигравала команда «Нафтовик» смт.Битків у дербі в 2011 році, а заодно і про історію команди писала «Народна воля»:

Нафтове битківське «дербі» у фіналі Кубка

Селище Битків зажило собі слави нафтової столиці Надвір­нянського району ще здавна, бо в наш час запаси чорного золота не такі статні. Але це селище зусиллями небайдужих до спорту людей фінансує дві дорослі та дві юнацькі футбольні дружини. Узимку 2009-го р. підприємець Степан Ломпас створив команду ФК «Битків», для якої закупив спортивну форму та оплатив поїздки на матчі. Фінансову допомогу надав Ярослав Лавринович. Вони сво­єю працею та зусиллям створили команду, яка уже в своєму першому сезоні у другій лізі ра­йонного чемпіонату зуміла вибороти право виступати у першому дивізіоні. Без сумніву, цьому успіху треба завдячувати і тренерові Ігорю Сметаніну, котрий за короткий час добився значних успіхів. Ця команда вперше змагалася за Кубок району. А для «Нафтовика» він уже третій.

Ще не перемагали, але мають перемоги у турнірах, які організовують органи влади на честь видатних діячів та урочистих дат Укра­їнської держави, та у першій лізі районного чемпіонату. Найбільшим успіхом на сьогодні є звитяга в юнацькій лізі району, в якій вони перемагали двічі.

Якщо ж заглибитися в історію, то цю команду створили ще у 1967-му. Відігравши три сезони, вона зникла. У 1995-му її відновив Василь Сенатович – нинішній тренер. Допомагає в розвитку команди спортінст­руктор селища Василь Павлик та граючий тренер, виходець із відомої футбольної сім`ї на При­карпатті Андрій Максим`юк. Обидві команди тримаються на ентузіастах, любителях гри мільйонів, котрі у наш час безгрошів`я намагаються знайти кошти на існування колективів. Але вони гордяться своєю справою, тому що піклуються про під­ростаюче покоління.

Вперше в історії розіграшу Кубка району зустрілися команди з одного населеного пункту. Такі матчі відрізняються особливою принциповістю, непоступливістю. Команди подарували справжню битву на стадіоні «Нафтовик», бо позаду у них – непростий шлях: ФК «Битків» «обійшов» такі команди: «Карпати» (Цуцилів), «Прут» ( Делятин), який виставив на ці змагання резервістів, «Смерічка» (Лоєва, змогли відіграти три м`ячі переваги) та «Колос» (Парище, в серії пенальті).

Шлях «старшого бра­та» був легшим, на шляху до фіналу вони здолали такі бар`єри: «Лукавець» (Гвізд), «Страгора» (Стримба), футбольні колективи Красної і Тисменичан. Залишилося зробити лише один крок та здобути Кубок, який в будь-якому випадку залиши­ться у Биткові.

Ще однією особли­вістю цих колективів є те, що вони грають без підтримки односельчан. У селищі немає стадіону, який би відповідав стандартам районної федерації футболу. Битківський селищний голова Іван Годзюр розповів, що стадіон біля загальноосвітньої школи розширили на 15 мет­рів, на черзі – роботи із осушення майданчика. Із технікою під час виконання цих робіт допомагало Стрийське УБР. На осушення потрібно ще приблизно 2 тонни гравію. Сподіваються на допомогу і ПАТ «Укрнафта», до якого селищна рада направила листа, поки що офі­ційної відповіді не на­дійшло.

– Плануємо побудувати і міні-футбольний майданчик, – зазначає Іван Годзюр. – Селищна рада взяла участь у першому обласному конкурсі програм та проектів розвитку місцевого самоврядування. Ми перемогли з програмою «Розвиток спорту – запорука зростання здорової і сильної нації», отримали 50 тис. грн. на обгородження міні-футбольного майданчика; матеріал для основи (гравій, щебінь та мучка) оплатить громада селища, а роботи зі встановлення газону – депутат обласної ради, благодійник Юрій Дерев`янко. Маємо надію на те, що новий сезон розпочнемо на рідному полі, бо й оренда стадіону коштує недешево, за проведення гри чи тренування на «Нафтовику» треба заплатити 150 грн., а дотаційному бю­джету Биткова вистачає тільки на зарплату спорт­інструктору. Є деякі труднощі із довезенням гравців через те, що цех технологічного транспорту НГВУ «Надвір­на­нафтогаз» не має дозволу на перевезення пасажирів.

У День Конституції, 28 червня ц. р., на стадіоні «Нафтовик» у Над­вірній вирішилась доля володаря Кубка району. У Биткові мають надію на те, що вдасться об`єд­нати дві команди та виступати на обласних змаганнях. А підтвер­джен­ням цьому став футбо­льний спектакль із ра­дістю та спортивним зав­зяттям, який подарував глядачам бурю емо­цій.

Василь ІВАСЮК,

студент факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка.

Є Кубок!

Так, з невимовною радістю вигукнув після фінального свистка Битківський селищний голова Іван Годзюр, гравці, тренер, представник команди та всі небайдужі до долі «Нафтовика». Представник команди Василь Сенатович, не приховуючи емоцій, заявив: – Це для команди – третій фінал, нарешті, вдалося перемогти! Переповнюють почуття радості, гордості. І в цей день тріумфу хочеться подякувати гравцям команди, котрі постійно вірили в успіх, спортінструктору Василеві Павлику, селищному голові Іванові Годзюру та колишньому голові Андрієві Крицькому, а також уболівальникам за прекрасну підтримку. Дякую всім, хто небайдужий до долі «Нафтовика». Цим словам радості передувало двогодинне футбольне дійство, за якого ФК «Бит­ків» зумів відіграти два м’ячі переваги, але «провал» у центрі захисту поставив хрест на їхніх кубкових мріях.

Розпочався поєдинок із обережної розвідки, яку порушив гол майстра спорту з футболу Анд­рія Максим`юка. Після чого намагалися відіграти пропущений гол, небезпечно пробивав Іван Максим`юк, гравець «Биткова», котрий на мокрому полі декілька раз небезпечно прикладався до ігрового снаряду. Протягом всього першого тайму Ігор Сметанін «гнав» своїх підопічних вперед, до воріт суперника. Але під час цього ігрового відтинку голів не принесло.

Під час перерви пробивали пенальті глядачі, які перемогли в лотереї. Запасний арбітр матчу Микола Ясінський став у рамку воріт, а п’ять щасливчиків намагалися реалізувати одинадцятиметровий удар. Найкраще із цим упорався житель села Парище Василь Ковальчук. Усі учасники цього дійства отримали спортивне знаряддя від голови Надвірнянської районної федерації футболу Ігоря Писклинця.

А вже другий тайм подарував глядачам справжню драму, де були радість і горе в одній команді, спокій і впевненість в інших. Уже через п’ять хвилин після початку другої частини матчу міг морально поховати «Битків» Андрій Максим`юк. А вже через дві хвилини Василь Бенюк забиває другий гол. І в багатьох закралася думка, що така перевага не відіграється. Багато так подумали, але не Ігор Сметанін, котрий не припиняв гнати своїх підопіч­них вперед. Після цього почалася гра без оглядки на свої ворота. В цей відтинок демонстрували своє мистецтво як і Василь Бенюк, так і Віталій Берчул. Та не врятувало вмін­ня останнього від двох ударів Івана Максим`юка, котрий в першому випадку найшвидше зорієнтувався у штрафному майданчику «Нафтовика», а в другому влучно пробив го­ловою. Цими голами Іван відновив команду, як птицю Фенікс з попелу. Розпочалося все для двох команд із початку, і в цей період небезпеч­но атакувала команда Сметаніна. Що менше залишилося до фінального свистка, ця команда виглядала якось інертно, знесилено після того, як вони буквально провисіли на воротах суперника. Цим і скористався досвідченіший «Наф­товик». На 77-ій хвилині прекрасну можливість для того, щоб вирвати перемогу втрачає Віталій Бойкович, котрий, обігравши воротаря, про­бив у перекладину. А після цього нервового моменту прикра обрізка в центрі поля, і форвард Іван Щеглюк, спі­шить на побачення з голкіпером і впевнено його переграє. На фінальний штурм сил ФК «Битків» не вистачає. І кубок везе в селище команда «Наф­товик», гравці котрої своєю працею це заслужили.

Головний арбітр матчу Богдан Дяченко дає фінальний свисток, і на полі розпочинається святкування. Грав­ці не приховують своїх емо­цій, і на обличчях помітні сльози радості та гіркоти від поразки.

Молода команда ФК «Бит­ків», якій недавно виповнилося два роки, програла досвідченішим суперникам, та неодмінно титули вона здобуде. А команді «Нафтовик» вдалося зламати прокляття фіналів кубка, і за третім разом його здобути. Цей фінал став па­м’ятним через те, що в ньому вперше за історію футболу області зустрілися команди з одного гірського селища. Зичимо двом командам успіху в чемпіонаті, радувати глядачів яскравими голами та матчами.

Василь ІВАСЮК,

студент факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка.

З історії 25-ти розіграшів кубку

За часів Незалежної України найбільше почесним кубком володіли переріслянці - 10 разів! Їм і належить унікальне досягнення, а саме їм вдавалося останні чотири роки підряд нікому не віддавати завойований трофей. До слова вони повторили своє ж досягнення, яке зробили їхні попередники ще за Радянського Союзу у 1976-1979 роках. Всі решту команд – далеко позаду. Чотири рази вигравала «Олімпія» Камінне. Тричі- команда с.Тисменичани. По два рази «Прут» Делятин та «Факел»Середній Майдан. По одному разу футбольні колективи с.Гвозда, с.Лоєви, с.Лісна Тарновиця, смт.Битків.

Фінали кубка району (за Радянського Союзу називався "Золота осінь")

...

1973 Волосів-переможець

1974 ?(брак даних)

1975 Камінне 3:0 Волосів

1976  Перерісль 1:0 Пнів

1977  Перерісль 1:1(по пен.4:2) Гвізд

1978  Перерісль 1:0 Волосів

1979  Перерісль 2:1 Парище

1980  ?(брак даних)

1981  ?(брак даних)

1982 Саджавка 2:1 Камінне

1983  Парище 5:2 Назавизів

1984   Гаврилівка 1:0 Камінне

1985   Камінне перемогла по пен. Парище

1986   Саджавка-переможець

1987   ?(брак даних)

1988   Середній Майдан 1:0 Гвізд

1989   Середній Майдан 5:2 Білі Ослави

1990   Пнів (УТТ) 3:2 ?

1991   Середній Майдан 1:0 Камінне

1992   Перерісль-переможець

1993   Камінне 4:2 Перерісль

1994   Перерісль-переможець

1995   "Олімпія"Камінне 3:0 "Колос"Перерісль

1996   "Едельвейс"Гвізд 1:0 "Олімпія"Камінне

1997   "Факел"Середній Майдан 2:1 "Колос"Перерісль

1998   "Прут"Делятин 1:1(по пен.6:5) "Олімпія"Камінне

1999   "Колос"Тисменичани 2:1 "Олімпія"Камінне

2000   "Колос"Перерісль 2:0 "Факел"Середній Майдан

2001   "Смерічка"Лоєва 2:2(по пен.7:6) "Факел" Середній Майдан

2002   "Колос"Перерісль 2:1 "Факел"Середній Майдан

2003   "Прут"Делятин 3:1 "Олімпія"Камінне

2004   ФК"Перерісль 4:1 "Прут"Саджавка

2005   "Лістер"Лісна Тарновиця 5:3 у д.ч. "Колос"Парище

2006   ФК"Перерісль 3:1 у д.ч. "Колос"Тисменичани

2007   ФК"Тисменичани" 1:0 "Лістер"Лісна Тарновиця

2008   "Олімпія"Камінне 2:1 "Нафтовик"Битків

2009   "Олімпія"Камінне 2:1 "Нафтовик"Битків

2010   ФК"Тисменичани" 2:1 "Лістер"Лісна Тарновиця

2011   "Нафтовик"Битків 3:2 ФК"Битків"

2012   ФК"Перерісль" 1:1(по пен.4:2) ФК"Красна"

2013  ФК"Перерісль" 4:2 ФК"Волосів"

2014  ФК"Перерісль" 5:1 "Колос"Парище

2015 ФК"Перерісль" 2:1 "Арсенал"Тисменичани

2016  "Нафтовик"Битків : "Лістер"Лісна Тарновиця

Фото різних років володарів кубка:

ФК"Перерісль"-1978

ФК"Пнів-УТТ"-1990

"Смерічка"Лоєва-2001

ФК"Прут"Делятин-2003

ФК"Тисменичани"-2007

"Олімпія"Камінне-2008

ФК"Тисменичани"-2010

"Нафтовик"Битків-2011

ФК"Перерісль"-2012

ФК"Перерісль"-2013

ФК"Перерісль"-2014

ФК"Перерісль"-2015

...