"Бескид" перед дебютним матчем в класі Б проти "Пролому" в Станиславові (травень 1936 р.).
Коли і як з’явився футбол у
Надвірній, достеменно
невідомо. Однак знаємо напевно, що надвірнянці
були одними з піонерів в освоєнні копаного м’яча на теренах нашого краю. Перший футбольний клуб
тут постав одразу по завершенні І світової війни: у 1921 році було
зареєстровано Польський Клуб Спортовий
(ПКС) «Бистриця».
Перший матч
команди, про який знаходимо відгуки у пресі, датований кінцем літа
наступного року: Надвірну
відвідала станиславівська «Ревера»,
яка покопала місцевих змагунів з доволі пристойним як для новачків рахунком –
3:0. Восени 1923-го «Бистриця» увійшла до складу Львівської окружної спілки
футболу і була зарахована до класу С. Виступали в одній зоні з «одноклубниками» Станиславова, городенківським
«Покуттям» і стрийський клубом «Чорні».
Домашні матчі
надвірнянці проводили на майданчику, що містився на території нинішнього
міського парку. Згодом у Надвірній державним коштом було зведено стадіон, відомий
нині під назвою «Нафтовик».
15 серпня 1928
року «Бистриця» відсвяткувала
перший ювілей - 100-й матч з
моменту свого утворення. Суперником став дубль провідного
клубу краю – станиславівської «Ревери», який не пошкодував ювіляра, обігравши його з рахунком 5:0.
У 1927 році українська інтелігенція Надвірної створила спортивний клуб
«Бескид». Правда, як стверджує
авторський колектив книги «Надвірна. Поема в світлинах», однойменна футбольна
команда існувала й раніше. «Бескид» став одним з небагатьох українських клубів,
який вступив до польських футбольних
структур і мав власний стадіон! Ділянку
для спортмайданчика (як стверджують, вона знаходилася в районі сучасного ресторану «Карпати») виділила
громада сусіднього Пнева.
На той час невеличку
Надвірну (тут мешкало трохи більше 6 000
чоловік) в змаганнях під егідою ПФС вже
репрезентували «Бистриця» і єврейсьий
«Гакоах». Надвірнянські клуби
активно контактували між собою на футбольному полі, а також з сусідами із
Делятина, де було кілька команд. Приміром, «Бескид» в 1929 році провів одразу 17 матчів, що було надзвичайно високим
показником.
28-29 червня 1931
року у Надвірній відбулося святкування 10-річчя «Бистриці». З цієї нагоди до
містечка завітали іноземці - «Рахой спортклуб 1925» з Рахова (Закарпаття на той
час входило до складу Чехословаччини). У присутності 600 глядачів господарі
здобули вольову перемогу – 2:1. Наступного дня «Бистриця» зустрілася з
«Реверою» і поступилася їй – 0:2.
В 1933 році
«Бистриця» з’явилася в
станиславівському класі В, де виступала впродовж п’яти сезонів. За підсумками сезону-1936/37 надвірнянці
здобули перепустку в еліту. До початку ІІ світової війни надвірнянці провели
класі А два сезони, щоразу посідаючи передостаннє, 7-ме місце.
«Бескид» був
одним з лідерів групи В. Однак через безлад на власному стадіоні у перехідних
матчах з командою Монастириська (сучасна Тернопільщина) у 1938 році був
покараний річною дискваліфікацією.
Окрім згаданих
вище «Бистриці», «Бескида» і «Гакоаха», наприкінці 1930-х в змаганнях під
егідою ПФС Надвірнянщину презентували також «Стрілець-Фореста» зі Стримби (клас
В) та «Стрілець» Микуличин (клас С). Делятинці в офіційних турнірах участі не
брали. За винятком «Прута», котрий у 1934-36 рр. був учасником першості УСС
(Української спортової спілки), діяльність якої польська влада згодом
заборонила.
Володимир Горощак,
редактор «Брамок»
| 
-->