«Після встановлення радянської влади у спортивному житті міста запанував хаос.Національно свідомі спортсмени були усунені з команди. «Бескид» скотився до початкового рівня. Багато досвідчених футболістів виїхало з Надвірної, деякі емігрували за кордон. Команду поповнили молоді недосвідчені гравці.». Писав авторський колектив в книзі «Надвірна, поема в світлинах» (видана в 1999 році)
Першу згадку про футбол у нашому райцентрі при новій владі знаходимо у тодішній обласній газеті "Радянська Україна" виданій у червні 1940 року в рубриці «Футбольний сезон в розпалі»:"…В м.Надвірній команда лісокомбінату "Червона зірка" виграла в зустрічі з командою с.Назавізова з рахунком 4:1."
Ще раз було згадано в «Радянській Україні» в жовтневому номері:»…Збірна команда Станіславського району перемогла збірну команду м.Надвірна з рахунком 5-3.»
В рамках змагань за кубок області(стартувало в кінці літа 64 футбольні дружини) збірна команда м.Надвірна восени мала приймати "Вихор", який перед тим пройшов суперників з "Буревісника" (Станиславів)(5:0) та репрезентацію міста Калуша(2:1).
Микола Дейчаківський у книзі "На визвольних стежках Европи"(видана в 1997 році) про матч ямничан з надвірнянцями:
"Ті змагання ми почали невпинними атаками на ворота противника і за короткий час ми вели перед з рахунком 3:1. Для гордих надвірнянців це було ударом і вони побачили, що з нами виграти не буде легко. Тоді вони вдалися до брутальної гри. Підтримувані фанатичною публікою вони допускалися брутальних фавлів. Деякі з наших грачів почали віддячуватися тим самим, так що гра деґенерувалася і перетворювалася в "копанину" не так по м'ячеві, як по ногах противника. Я, хоча був твердим грачем, але грати навмисно брутально не вмів, бо й не знав тих усіх трюків — як то когось "загакувати" чи "підкосити". І я від цього терпів, бо не міг відплачувати противникові. Але я мав свого ангела-хоронителя — і як тільки мене хто ударив, то Петро Зуб'як відразу до мене: "Никольцю, той с...ий син тебе копнув? К... його мама, я йому зараз покажу" — і при першій зустрічі з тим грубіяном він не по м'ячеві, а гаратав його по ногах. У другій половині суддя, молодий жид зі Станиславова (можна сказати відважний у тій грізній ситуації) все-таки старався опанувати гру, хоч це викликало дикі вигуки і погрози публіки на його адресу — і ті змагання таки довів до кінця. Надвірній удалося забити ще один ґол, але змагання ми таки виграли 3:2 і закваліфікувалися до наступної рунди.
Ми побоювалися, що по змаганні публіка може нас побити. Але, на щастя, з нами був один наш ямничанин у мундурі залізничого міліціонера, ми зібралися біля нього — і, можливо, публіка побоялася тієї "влади": і нас, і суддю, якого ми впустили між себе, випустили з грища, і ми скоро дременули на залізничий двірець та й поїхали додому."
З приходом німців у футбол грати не припинили.
27 липня 1941 року в місті відбувся матч між надвірнянським «Бескидом» і мадярською військовою футбольною командою. Надвірнянці перемогли з рахунком 5:0. Десятого серпня того ж року відбулася повторна гра між надвірнянцями і мадярами, що закінчилася з рахунком 2:3 на користь останніх.Станиславівська газета «Українське слово» писала:»Другий матч виграли мадяри, властиво, суддя».Відзначив на своїх сторінках авторський колектив книги «Надвірна, поема в світлинах»
31 серпня делятинці,об'єднаною командою УСТ Прут - ОУНМ Січ зіграла проти збірної Калуша. Перший тайм переможця не виявив, а в другому калушани зуміли забити два м'ячі і перемогти. "Станиславівщина не спить", писали тоді "Львівські вісті"(№27 від 9 вересня 1941 р.), і подали висліди (результати) ще семи ігор."Між назвами клюбів зустрічаємо багато сільських дружин, що відновили добру традицію українського сільського спорту":
Черник (Княгинин) - Січ (Майзлі-Станиславів) - 3:0 (0:0)
Хортиця (Крехівці) - ОУНМ Січ (Богородчани) - 5:0 (3:0)
Січ (Пасічна) - УСТ (Лімниця) - 1:1(0:1)
Буй-Тур (Станиславів) - Заграва (Гірка-Станиславів) - 2:1(0:1)
ДУН (Ямниця) - Богун (Бельведер) - 15:0 (7:0)
ДУН ІІ - Січ (Коломия) - 9:1(5:1)
Черник (Княгинин) - Хортиця ІІ (Крехівці) - 3:1(2:1)
5 жовтня "Бескид" поїхав до Станиславова, де зіграв проти місцевої УСК"Заграва". Перший тайм закінчився на користь надвірнянців з рахунком 1:2. В другому таймі суперники забили один одному по три м'ячі.Остаточний результат залишився на користь футболістів "Бескиду" - 4:5.
Кажуть, що існує фото ямницького «Вихору», який гостював у Надвірній у 1941 році, напевно ж зіграли матч, але про результат його невідомо.
А вже наступного року стартували повноцінні змагання - Першість Станиславівської округи
Далі буде...
Досліджував Олександр Тищенко
| 
-->