Футбол Надвірнянщини

Міні-чат

НЕЗАБАРОМ

Чемпіонату Надвірнянського району з міні – футболу

Афіша

<

ТРК"Надвірна"

Хмарка тегів

дзюдо самбо шахи Чемпіонат області плавання волейбол бокс 2 ліга 1 ліга легка атлетика баскетбол 2008 Роман Гонтюк Руслан Струк ШШК Інтелект Делятин зелена Ланчин Струк Романенко Луців Зінчук Дутка Тимків Гаврилюк Галушка Михайлюк Харебава Попович Сандир Клюфінський Максимюк Вінтоняк Боднарук Сайко Семенюк Микитин Яковенко Говерла Цуцилів Пнів Середній Майдан Козловський Гонтюк Ільків пожар Остапюк Кретова Куницька Токарчук Першість області Кубок області Надвірна Паньків Ілитчук Губян Пилипяк Гуш чемпіонат України Радошинська Максимович Бойчук Надвірнянський коледж НТУ Поварчук БК НАДВІРНА Онуфрак Голоднюк Льовін Курчук Наливайко шашки район футбол Область Міні-футбол чемпіонат району історія футболу Надвірнянщини дівчата Сокіл Фитьків Прут Делятин Бескид Надвірна Битків кубок чемпіонів міст та районів обл ФК Зелена ФК Ланчин Завадський ФК Перерісль Білі Ослави Надвірняночка Мельничук ФК Битків фото Відео ФКБитків кубок району Пасічна Арсенал Тисменичани ФК Красна Нептун Заболотів ФК Обертин

Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0


на сайт заходили

На стадіо району

Головна » 2009 » Червень » 25 » Петро Ковальчук: “Хто куди, а я – в Карпати”
12:02
Петро Ковальчук: “Хто куди, а я – в Карпати”

Якщо у Романа Максим’юка ігрова кар’єра наближається до завершення, то у Петра Ковальчука – йому 28 травня виповнилося 25 років – сподіваємося, попереду ще багато цікавих сезонів. За взірець спортивного довголіття Петрові може слугувати його батько Ярослав, котрий повісив бутси на цвяшок лише на п’ятому десятку.

– Батькові насамперед і завдячую тим, що став футболістом, – розповідає оборонець криворізького «Кривбасу». – Він возив мене з рідного Середнього Майдану на тренування у Надвірну. Згодом я навчався в коледжі фізвиховання у тренера Володимира Довзія. Виступав за команду КФВ, юнацький склад «Тепловика». У неповні 17 років Микола Пристай запросив у «Прикарпаття-2». Та я був надто молодим, щоб закріпитися у професійній команді. Відтак продовжив виступи у «Бескиді», з яким став «бронзовим» призером обласного чемпіонату.
– Тим часом «Прикарпаття-2» у другій лізі замінила «Чорногора»…
– Так, і її наставник Юрій Шулятицький не втомлювався запрошувати мене у команду. Зрештою, я погодився. Два з половиною роки, проведені в «Чорногорі», згадую з теплотою. Ми, молоді, вчилися грати у футбол, а боротьба за виживання, як виявляється, лише гартувала нас. А скільки гравців залишилося у професійному футболі! Годзюр, Плехтяк, Сімка, Худоб’як, Яневич, Новак, Сендецький… Та й інші не загубилися. Вважаю, що «Прикарпаття-2» і «Чорногора» виконали свою місію.
– Згодом ти з групою інших «чорногорівців» поповнив лави «Спартака».
– Спартаківський період також був неоднозначним. З одного боку, в нас зібрався доволі цікавий колектив, майже повністю сформований з молодих місцевих футболістів. З іншого – дошкуляли фінансові проблеми. Коли стало зрозуміло, що єдиним порятунком для команди є продаж її лідерів, вирушив на оглядини. Активно сватала алчевська «Сталь» (на той момент клуб вищого дивізіону), але туди мене не відпустили. Натомість побував у «Зорі» та «Карпатах», однак тренерам цих колективів я не підійшов. На відміну від наставників «Кривбасу».
– І вони не пожалкували…
– У першому ж матчі у Львові я забив гол і допоміг своєму новому колективу вибороти нічию – 1:1. Казали, що після поєдинку «Карпати» пошкодували, що не залишили мене у складі… Вдалий старт додав впевненості. Я відчував довіру тренера і партнерів. Можливо через це і проблем з адаптацією не було. Шкода, що наступний сезон розпочався для мене з травми. Я надовго втратив місце в «основі». Однак не панікував, наполегливо працював на тренуваннях і врешті-решт повернувся до стартового складу. Контракт з «Кривбасом» у мене діє до кінця року.
– Гол у ворота «Карпат» так і залишається єдиним у твоїй біографії. Навіть у «Чорногорі» і «Спартаку» ти не забивав.
– Голи – не мій профіль. Для цьо-го є нападники, а я – оборонець.
– Як тобі живеться в одному з найбільших міст країни?
– Мешкаю на клубній базі. Вона розташована в центрі Кривого Рогу, тож винаймати квартиру немає змісту. З усіма партнерами підтримую дружні стосунки. Навіть у тих хлопців, що приходять у «Кривбас» з «Дніпра», немає й натяку на зірковість. До речі, наприкінці сезону в «Кривбасі» дебютував вихованець івано-франківського футболу Ігор Нагірний, а в молодіжній команді грає екс-коломиянин Ростислав Дяків.
– Про екологічну ситуацію в Кривому Розі розповідають легенди.
– Тут справді йдуть кольорові дощі. Про білий сніг немає й мови. Бувало, залишаю на балконі кросівки білого кольору, повертаюся, а вони вже червоні.
– І де твої одноклубники «поправляють» здоров’я?
– У теплих краях. Я ж люблю Карпати.
День-два у рідних краях неабияк мене підзаряджають. Особлива приємність – зустрічі з колишніми одноклубниками. Завжди відвідую матчі в Івано-Франківську та Надвірній.
Дев’ятирічним Петро Ковальчук вперше побував на поєдинку за участю гранда вітчизняного футболу – донецького «Шахтаря». Їхати далеко не довелося: в жовтні 1993-го «гірники» прибули на матч Кубка України до Коломиї. За місцеве «Покуття» тоді виступав батько Петра. Саме відчайдушний постріл Ярослава мало не з центра поля (завершувався основний час) у поєдинку з хмельницьким «Адвісом» і вивів коломиян на гірників. Тоді, звісно, ніхто й гадки не мав, що мине час, і Петро також вийде на двобій з «помаранчево-чорними»…

[url=http://www.wk.if.ua/]"Західний кур"єр"[/url]
Переглядів: 2333 | Додав: nrff | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

інші мови

Форма входу

sport.if.ua

Пошук

Календар

«  Червень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Цікаве

партнери

Друзі сайту

Футбол Івано-Франківщини border= Ураган Ів-Фр border= Городенківська РФФ Галицький футбол Нафтохімік-ДЮСШ №3 border= ЖФК Британський Футбол українською Офіційний сайт футбольного клубу ФК -->

футбол юа

Архів записів