11 листопада 2012 року у м.
Мінську (Білорусь) закінчився чемпіонат світу з боротьби самбо у
якому в складі збірної команди України приймала участь спортсменка із
Надвірнянського району, майстер спорту України міжнародного класу з
самбо Олена Сайко.
За результатами змагань в
особистому заліку Олена виборола для України та Івано-Франківської
області бронзову медаль у ваговій категорії 60 кг.
Спортсменка
тренується під керівництвом ЗТУ Боднарука Є.М. і представляє
Надвірнянську СДЮШОР профкому ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття».
Олена Сайко: "Тренери з мене вже смiються"
Попри травму плеча, українська самбістка Олена Сайко у жовтні здобула "срiбло" на Кубку свiту
Оленi довелось боротися i з суперницями, i з болем. Пiд час
першої сутички у неї вискочив плечовий суглоб. Далi вона змагалась "на
уколах", та вже ж здобула медаль. Детально про цi змагання Олена
розповiла "Експресу".
-- Кубок свiту у Москвi був генеральною репетицiєю перед чемпiонатом
свiту, -- каже спортсменка. -- Щоправда, ми з тренерами вирiшили, щоб я
боролась не у своїй категорiї (до 60 кiлограмiв), а у 64-кiлограмовiй.
Аби зайвий раз не ганяти ваги i, не змагаючись за перемогу, набути
практики.
-- Медаль далася важко?
-- Я мала три сутички. У першiй iз литовкою невдало сперлася на руку, i в мене "вискочило" плече, тобто розiйшовся плечовий
суглоб. Але вiдразу став на мiсце. Бiль був неймовiрним! Менi одразу заморозили плече, я повернулася на килим i виграла цю
сутичку больовим прийомом.
Через цю травму думала знiматися зi змагань, бо рука дуже болiла. Та,
зрештою, вирiшила боротися далi. Другу сутичку я провела дуже грамотно
i вийшла у фiнал. Уже у вирiшальнiй сутичнi мене пiдвело травмоване
плече. Я кинула росiянку на себе, а травмована рука не дала докрутити
суперницю... Так i програла фiнал.
-- Зараз рука турбує?
-- Лiкарi кажуть, що все гаразд, та я вiдчуваю дискомфорт. Усе ж
м'язи i сухожилля розтягненi. Маю тривогу, бо невдовзi чемпiонат свiту, а
менi цiєї суботи ще боротись на Кубку свiту iз дзюдо. Напевне, вколять
мене, i пiду на килим, бо заморожування дiє лише кiлька хвилин.
-- Ви постiйно чергуєте змагання у дзюдо i самбо?
-- Так, в Українi немає жiнок, котрi займаються лише самбо. Це дуже
схожi дисциплiни, i для нас немає проблем перейти з одного виду в iнший.
У самбо є близько п'яти стартiв високого рiвня на рiк. Стiльки ж -- у
дзюдо. Поєднавши їх, можна добре наборотися, набути змагальної
практики.
-- Дзюдо -- олiмпiйський вид спорту, а самбо -- нi. Це вiдчувається?
-- Ще й як! Фiнансування, премiальнi, популярнiсть... За цими критерiями дзюдо на голову вище. Навiть якщо брати до уваги
кiлькiсть спортсменiв на мiжнародних стартах, то в самбо їх значно менше, а отже, i конкуренцiя не така сильна.
-- Наскiльки рiзняться премiальнi на турнiрах iз дзюдо та самбо?
-- Нещодавно я повернулася з Казахстану, де брала участь у турнiрi
дзюдоїстiв. Там за перше мiсце давали 2 тисячi доларiв, за друге --
тисячу i за третє -- 500 доларiв. У самбо на аналогiчному турнiрi в
Москвi перше мiсце оцiнили в 1000 доларiв, друге -- у 500 i третє -- у
300 доларiв. Грошей менше, але тут їх можна отримати, а в дзюдо
перемогти майже нереально -- дуже багато конкурентiв. Тому ми i
перескакуємо з одного виду в iнший.
-- Якi твої перспективи на чемпiонатi свiту?
-- Я планую виграти цей чемпiонат, бо тренери з мене вже смiються. З чемпiонату Європи я привезла три другi мiсця, з
чемпiонату свiту -- друге мiсце, зi Всесвiтнiх iгор одноборств -- друге,
тепер iз Кубка свiту -- теж друге. Вони кажуть, що стабiльнiсть це
дуже добре, але хочеться вже "золота". (Усмiхається). Над цим i
працюватиму.
Максим Качурівський