Почалося все з того все з того,що в Биткові виявилося дуже багато людей,які б хотіли грати в футбол,а в команді «Нафтовик» Битків вони не грали (або грали дуже мало) через те що рівень їх був досить посередній, «Нафтовик» команда дуже амбіціозна яка хоче досягти результату вже і вона не хотіла працювати на перспективу. Вже в кінці літа 2009 було вирішено створити ще одну команду,тоді в нас не було ні тренера, ні спонсора, а було тільки бажання грати і довести всім, що ми можемо грати і досягати результату. Восени 2009 про наш намір створити команду дізнався Ломпас Степан Михайлович і погодився фінансувати її ставши таким чином президентом клубу. Степан Михайлович надзвичайна людина , він дав нам у футболі другий шанс змінивши наше життя ,він поміг нам вдосконалюватися,як в футбольному плані так і взагальнолюдському показавши на власному прикладі якою має бути людина :доброю, порядною,безкорисною. За це все ми йому дуже вдячні. Степан Михайлович забезпечив нас повністю екіпіровкою і запросив тренера Сметаніна Ігоря Борисовича. Ми всі напевно ніколи не забудемо першого тренування.1 грудня 2009 року ми вперше відчули себе футболістами, всі почали працювати з подвійною енергією, деколи вже нема сили бігти, але ти відчуваєш на собі погляд Борисовича і біжиш,біжиш через не можу і в кінці чуєш слова:»Так, хлопці, куються перемоги». Борисович почав свою роботу з культури поведінки,а дальше пішло-поїхало.
І ось перший офіційний матч який завершився напевне так як мав завершитися перший офіційний матч програш 3:1,другий дома 0:2 і ми вилетіли з кубка. Чемпіонат почали краще, з перемоги і завершили на 2 місці, до речі крім технічної поразки від Молодкова програли тільки раз дома від Фитькова 0:2.Тяжкий видався сезон з точки зору травм в домашньому матчі з Парищем надірвав зв'язки Лавринович Василь,3 тижні гіпсу 3 місяці без футболу,в Майдані надрив меніска у капітана команди Андрусяка Василя 4 тижні гіпс, 4 місяці без футболу. Та найтяжчої травми зазнав гравець юнацького складу в грі з Фитьковом отримав удар по нозі Максим’юк Володя пішло запалення в результаті Вова провів місяць в лікарні ще три не можна було ставати на ногу. Вова –це взагалі окрема розмова хлопець з дивовижним характером і силою волі,завдяки цьому він і був любимчиком у дорослої команди ми його жартома називали Олександр Матроскін,або Вова Хоробре Серце. І цей сезон ми присячуємо йому і бажаємо найшвидшого виздоровлення! Маленький подвиг зробили і наші юнаки команда в якій тільки 3 людини грали в великий футбол зайняла 3 місце!
Зайнявши третє загальне місце довелося грати перехідну гру з Гвоздом, через хвилювання показали поганий футбол,але виграли 2:1.Отже в наступному році ми в 1 лізі.
Дякуємо командам Красної, Парища, Фитькова за чесну спортивну боротьбу без грубості з вами було приємно грати,окремо бажаємо успіху команді Фитькова у боротьбі за підвищення в класі!
Загалом сезон вийшов вдалим 2 місце дорослі,3-тє юнаки. Тепер треба не зупинятися і ще більше працювати щоб досягти ще кращих результатів. Основна наша перевага в тому,що в нас грають тільки місцеві футболісти,які стали командою однодумців і друзів,як на полі так і за його межами!
|
-->